НЕАПОЛЬ PIAZZA MATTEOTTI
Індивідуалізація для кожного
Неаполь завжди був багатокультурним містом. Багато цивілізацій змінили одна одну: греки, римляни, австрійці, французи, іспанці і, всього лише 70 років тому, американці. Неаполь ніколи не відмовляв переселенцям, що шукали допомоги та нових можливостей. На підтвердження цьому півтора роки тому місто відкрило своє перше багатокультурне поштове відділення — Napoli 83 — на Piazza Matteotti, поруч із via Toledo та будівлею суду, в центрі міста.
Неаполь був одним з основних місць, куди прибували іммігранти з Шрі-Ланки, родини та молодь яких складають основу клієнтської бази поштового відділення, як, наприклад, 20-річні Сан’юкан (Sanjukan) та Казун (Kasun), що проживають у Неаполі впродовж двох та шести місяців відповідно. У Казуна вже є дозвіл на проживання, він розуміє італійську і привів свого друга, щоб той також подав заявку на отримання дозволу. Казун каже: «Сан’юкан тут уже два місяці і вже має роботу помічника на кухні. А я тут разом зі своєю родиною». Розанна (Rosanna), працівник поштового відділення, що говорить англійською, іспанською та французькою, стверджує: «Ті, хто приїхали з Шрі-Ланки та Індії, зазвичай приходять для реєстрації, оформлення дозволів на проживання та за SIM-картами для мобільних, щоб телефонувати додому. Клієнти, що говорять французькою та іспанською, — основна маса тих, хто використовує Postepay та грошові перекази. Також тут багато професорів із канадських університетів». Що цікаво, як стверджує Розанна: «Клієнти, що говорять французькою, часто купують поштові марки для своїх колекцій».
Різниця в попиті на різноманітні послуги значна — наприклад, MoneyGram має більшу популярність у мешканців Східної Європи, ніж у будь-яких інших «нових італійців». Як стверджує Ірина з України: «Poste SIM Mobile користується дуже великим попитом. Не менше 10—15 осіб із колишніх країн Радянського Союзу приходять щодня, щоб придбати більш доступні SIM-карти». «Секрет управління подібним закладом — будувати і підтримувати довіру та відносини між клієнтами і працівниками, — пояснює Івона, працівник, що говорить польською. — Люди приходять сюди і почуваються як удома, коли можуть спілкуватися своєю рідною мовою. Зрештою, це частина нашої роботи». Для поляків та румун, що складають 7% від усіх іммігрантів у Неаполі, значним полегшенням є те, що їм не потрібно подавати заявку на дозвіл на проживання. «Вони приходять сюди за звичайними поштовими послугами, для відкриття та обслуговування рахунків чи для реєстрації».
